ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688) |
1. Цей Державний стандарт початкової освіти (далі - Державний стандарт) визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти (додатки 1-11), загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти (додаток 12).
1) загальні результати навчання - сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів початкової освіти, що відповідають загальним цілям освітньої(-іх) галузі(-ей);
3) змістова лінія - тематична єдність, яка окреслює внутрішню структуру та систематизує конкретні очікувані результати кожної освітньої галузі;
4) обов’язкові результати навчання - сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів початкової освіти, які відповідають загальним результатам навчання та які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти, свідчать про рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу (5-6 класи і 7-9 класи);
5) освітня галузь - складник змісту освіти, що відображає певну сферу вивчення або об’єднує споріднені сфери;
6) початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, інших нормативно-правових актах.
3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових та інших освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти.
На основі освітніх програм розроблюються навчальні програми, які містять зміст предмета або курсу відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених цим Державним стандартом, викладений у логічній послідовності; підходи до інтегрування предмета або курсу за темами, проблемами, проектами, блоками тощо; навчальну діяльність та умови її виконання; відповідні навчальні ресурси; засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
4. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності;
розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;
забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення школи на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.
5. Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.
Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів з розумінням важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання протягом життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:
спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському та суспільному житті, зокрема школи та класу, спираючись на розуміння соціальних, економічних і політичних понять та сталого розвитку, критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цінування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України;
виявлення поваги до інших та толерантності, уміння конструктивно співпрацювати, співчувати та діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації. Дбайливе ставлення до особистого, соціального і фізичного добробуту та здоров’я, дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки і спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах, спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
8. Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях та обумовлюють формування ставлення до них.
9. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
10. Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна (українська мова, мови відповідних корінних народів і національних меншин; літератури; українська мова та література для корінних народів і національних меншин; іншомовна освіта);
11. Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.
перша цифра після буквеного запису до крапки означає порядковий номер загальної цілі, на реалізацію якої спрямований обов’язковий результат;
цифра після крапки означає порядковий номер загального результату, з яким співвідноситься обов’язковий результат.
12. Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову, мови відповідних корінних народів і національних меншин, літератури, українську мову та літературу для корінних народів та національних меншин, іншомовну освіту.
Метою вивчення української мови та літератури, мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти із застосуванням засобів різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення власного досвіду;
висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;
досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.
Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.
сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;
розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;
надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі визначено у додатках 1-3.
13. Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.
досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з математичної освітньої галузі визначено у додатку 4.
14. Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.
відкриває світ природи, набуває досвіду в її дослідженні, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;
опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;
усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;
критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з природничої освітньої галузі визначено у додатку 5.
15. Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу з використанням засобів сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з технологічної освітньої галузі визначено у додатку 6.
16. Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.
знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;
усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;
усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з інформатичної освітньої галузі визначено у додатку 7.
17. Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.
дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;
визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;
робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі визначено у додатку 8.
18. Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.
встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);
орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;
працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;
представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;
має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;
усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;
дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з громадянської та історичної освітньої галузі визначено у додатку 9.
19. Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.
виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;
пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з мистецької освітньої галузі визначено у додатку 10.
20. Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;
керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з фізкультурної освітньої галузі визначено у додатку 11.
21. Базовий навчальний план початкової освіти визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти та дає цілісне уявлення про зміст і структуру початкової освіти як першого рівня загальної середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.
Для учнів з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), які здобувають початкову освіту у спеціальних закладах (класах) загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.
для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами;
для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини.
23. Заклади загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою відповідного корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. Українська мова як державна в таких закладах загальної середньої освіти вивчається за освітніми програмами, які враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість між рідною і державною мовами.
24. На підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначаються в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти.
25. Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Виключення з інваріантного складника будь-якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою загальною середньою освітою.
Інваріантний складник базового навчального плану для спеціальних закладів (класів) передбачає проведення корекційно-розвиткової роботи, напрями та змістове наповнення якої визначаються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
Варіативний складник базового навчального плану розподіляється закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти і відображається в освітній програмі такого закладу.
Наприкінці навчального року (протягом п’яти днів у 1 і 2 класах або десяти днів у 3 і 4 класах) рекомендовано проводити навчально-пізнавальну, пошуково-дослідницьку практику, яка передбачає активну діяльність учнів у школі та поза її межами, реалізацію проектів, екологічних акцій тощо.
26. Варіативність змісту початкової освіти забезпечується також шляхом запровадження резервного часу в освітній програмі закладу загальної середньої освіти, що сприяє, зокрема, задоволенню освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнюванню їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.
27. Заклади загальної середньої освіти з навчанням мовами відповідних корінних народів та національних меншин для реалізації мовно-літературної освітньої галузі додатково можуть використовувати години варіативного складника базового навчального плану.
формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну траєкторію особистості;
підсумкового оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з обов’язковими результатами навчання, визначеними цим Державним стандартом.
Завдання для державної підсумкової атестації здобувачів освіти розроблюються з урахуванням компетентнісного підходу.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 08.10.2019 року № 1272
Типова освітня програма,
розроблена під керівництвом Савченко О. Я.
1 - 2 клас
Пояснювальна записка
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти,
який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують
її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві,
продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи,
що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість
забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених
готовністю до здобуття освіти.
Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої
освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного
стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних
очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного
навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних
компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані
курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і
фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
2
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати
факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови
для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність
вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних
комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному
житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,
спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками
міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові
ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати
припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання
змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,
умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують
подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,
відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність
безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної
компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і
навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її
для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та
способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,
усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з
іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи,
повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з
різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та
ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного
3
здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу
життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів
мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом
розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з
розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та
системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати
рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації
Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується
використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють
цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають
враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний
вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної
ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових
особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності
поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності,
діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно
це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання –
фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова
школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей,
збереження здоров’я.
Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту
й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти
освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми – єдиний комплекс
освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів
тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів
навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми
послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення,
наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних
форм, методів і засобів навчання.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,
4
забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів,
зазначених у програмі.
Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для
осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами
тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Програми інваріантного складника Базового навчального плану є
обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх
типів і форм власності.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів
здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне
відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов
контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального
характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу
кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню
відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у
знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,
формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток
дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й
запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно
до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально
можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися,
не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень
здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними
освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,
яка здhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BFійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів
освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх
прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження
навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному
рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає
можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно
приймати необхідні педагогічні рішення.
Немає коментарів:
Дописати коментар